Яндекс поиск

ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ЗЕМЛЕУСТРІЙ» 2003
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ЗЕМЛЕУСТРІЙ» 2003 - — законод. акт. Прийнятий ВР України 22.У 2003. Набув чинності 4.УІІ 2003. Містить 70 статей, об'єднаних у 9 розділів. Визначає правові та орг. основи діяльності у сфері землеустрою, тобто проведення обстежувальних, вишукувальних, топографо-геодезичних, картографічних, проектних та проектно-вишукувальних робіт, що виконуються з метою забезпечення рац. організації території адм-тер. утворень, суб'єктів господарювання та ін. суб'єктів використання земель. Об'єктами землеустрою є територія України, території адм-тер. утворень або їх частин, території землеволодінь та землекористувань чи окремі земельні ділянки (ст. 5).



Землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі: а) розробки документації із землеустрою щодо організації рац. використання та охорони земель; б) встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою, у т. ч. визначення та встановлення в натурі (на місцевості) держ. кордону України; в) надання, вилучення (викупу), відчуження зем. ділянок; г) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні та обмежених (обтяжених) правами ін. осіб (зем. сервітути); д) організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою; е) виявлення порушених земель і земель, що зазнають впливу негат. процесів, та проведення заходів щодо їх відновлення чи консервації, рекультивації порушених земель, землювання малопродуктив. угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторин. засолення, висушення, ущільнення, забруднення пром. відходами, радіоакт. і хім. речовинами та ш. видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель. У всіх ін. випадках землеустрій може здійснюватися за бажанням власників землі та землекористувачів (ст. 20). Законом врегульовано порядок проведення землеустрою. Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи держ. влади, органи місц. самоврядування, землевласники і землекористувачі, які укладають договори на їх виконання із землевпоряд. організаціями, що мають дозвіл (ліцензію) на виконання землевпоряд. робіт (ст. 26—27). Визначено права та обов'язки суб'єктів землеустрою. Власники землі, землекористувачі, в т. ч. орендарі, при здійсненні землеустрою зобов'язані забезпечити розробникам документації із землеустрою доступ до своїх зем. ділянок, що підлягають землеустрою. Документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спец, тематичних карт, атласів, тех. документації. Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов'язковими для виконання органами держ. влади та органами місц. самоврядування, власниками та користувачами зем. ділянок. Розробники документації із землеустрою зобов'язані безоплатно передавати копії мат-лів у Державний фонд документації із землеустрою. Використання цих мат-лів дозволяється лише з дотриманням вимог зак-ва про авторські права (ст. 32-33).



Фінансування робіт із землеустрою здійснюється за рахунок коштів Держ. бюджету України, місц. бюджетів, коштів юрид. і фіз. осіб та ін. джерел, не заборонених законом. За рахунок коштів держбюджету фінансуються, зокрема: підготовка документації із землеустрою щодо визначення та встановлення в натурі (на місцевості) держ. кордону України; розробка загальнодерж. і регіон, програм використання та охорони земель; розробка проектів законів України, ін. нормат.-прав. актів з питань землеустрою; проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та ш. природоохор. об'єктів, оздоровчого, рекреац. та істор.-культур, призначення, що мають особливу екол., наук., істор.-культурну, естетичну та оздоровчу цінність тощо. З місц. бюджетів фінансуються роботи зі встановлення в натурі (на місцевості) меж адм.-тер. утворень, складання схем землеустрою, розробки тех.-екон. обгрунтувань з використання та охорони земель адм.-тер. утворень, інвентаризації земель. Нарешті, роботи із землеустрою можуть виконуватися на замовлення ф-н та юрид. осіб їхнім коштом і за рахунок інших не заборонених законом джерел (ст. 67).



Я. Ф. Кулинич.